- догодити
- [догоди/тие]
-гоуджу/, -о/диеш; нак. -ди/, -гоуд'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
догодити — див. догоджати … Український тлумачний словник
догодити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
вередливий — а, е. 1) Який капризує, вередує, постійно має примхи; якому важко догодити. || Який виражає невдоволення, примхливість. || Надто вибагливий, перебірливий. 2) перен. Мінливий, непостійний за своїми ознаками … Український тлумачний словник
вибагливий — а, е. 1) Який ставить великі вимоги; вимогливий. || Якому важко догодити; дуже розбірливий, примхливий. 2) до чого. Який має великі потреби в чому небудь. 3) Вигадливий, складніший, ніж звичайно … Український тлумачний словник
вигодити — джу, диш, док., зах. Догодити. •• Ви/годити годи/ну діал. вибрати час … Український тлумачний словник
догідник — а, ч., розм. Той, хто намагається догодити кому небудь; догідлива людина … Український тлумачний словник
догода — и, ж. 1) Вчинки, дії, спрямовані на те, щоб зробити кому , чому небудь приємність, викликати в когось прихильність. •• На дого/ду кому, чому намагаючись догодити кому небудь. 2) заст. Зручність, вигода. || Достаток, розкіш … Український тлумачний словник
запобігливий — а, е. 1) Дуже ввічливий, люб язний, готовий зробити послугу. 2) Який намагається в усьому догодити кому небудь, підлещується до когось, домагаючись прихильності, заступництва. || Який виражає догідливість, підлесливість … Український тлумачний словник
пригодити — джу/, ди/ш, док., розм., рідко. Те саме, що догодити … Український тлумачний словник
примхливий — а, е. 1) Якому властиві несподівані, нічим не обґрунтовані бажання, свавільні вигадки, дивацтва; якому важко догодити. || Який відзначається безпідставністю. || Який виражає невдоволення, вередливість, примху. 2) перен. Який вимагає особливих… … Український тлумачний словник